Екологічний стан України

Питання виживання людей і націй сьогодні залежить в першу чергу від гармонії людини, природи і космосу в цілому. Без цієї гармонії неможливий нормальний, здоровий розвиток людини, адже живий органiзм – це основна складова екологiї суспiльства. Взаємозв'язок мiж людиною i природою став особливо актуальним питанням у зв'язку з тим важким екологiчним станом, навіть кризовим станом, який сьогоднi склався в Українi. Він формувалася протягом тривалого періоду через нехтування об'єктивними законами розвитку і відтворення природно-ресурсного комплексу України. Відбувалися структурні деформації народного господарства, за яких перевага надавалася розвитку в Україні сировинно-видобувних, найбільш екологічно небезпечних галузей промисловості. Економіці України притаманна висока питома вага ресурсномістких та енергоємних технологій, впровадження та нарощування яких здійснювалося найбільш "дешевим" способом – без будівництва відповідних очисних споруд. Це було можливим за відсутності ефективно діючих правових, адміністративних та економічних механізмів користування природи без урахування вимог охорони довкілля.

Ці та інші чинники, зокрема низький рівень екологічної свідомості суспільства, призвели до значної деградації довкілля України, надмірного забруднення поверхневих і підземних вод, повітря і земель, нагромадження у дуже великих кількостях шкідливих, у тому числі високотоксичних, відходів виробництва. Такі процеси тривали десятиріччями і призвели до різкого погіршення стану здоров'я людей, зменшення народжуваності та збільшення смертності, а це загрожує вимиранням і біологічно-генетичною деградацією народу України.

Поміж цього всього, винятковою особливістю екологічного стану України є те, що екологічно гострі локальні ситуації поглиблюються великими регіональними кризами. Чорнобильська катастрофа з її довготривалими медико-біологічними, економічними та соціальними наслідками спричинила в Україні ситуацію, яка наближається до рівня глобальної екологічної катастрофи.

Я вважаю, що майбутнє суспiльство повинне спиратися на гуманiстичну основу, саме на якiй можна буде досягти своєрiдного "консенсусу", тобто можливостi спiльного розвитку суспiльства та природи в цiлому.